Зміст превентивного виховання учнів визначається системою профілактичних заходів, спрямованих на попередження дезадаптованої поведінки молоді. При цьому важливу роль відіграє педагогічна профілактика адаптованої поведінки підлітків. Вона включає комплексний підхід до попередження вживання учнями наркотичних речовин, визначення груп наркотичного ризику, функції профілактичної діяльності, напрямки профілактичної діяльності, проведення днів, тижнів, місяців профілактичної роботи.

Зміст превентивного виховання включає також статеве виховання учнів і профілактику СНІДу.

Обізнаність саме в цих питаннях формує відповідальність підлітка за своє здоров’я, здоровий спосіб життя, здатність робити свідомий і правильний вибір свого життєвого шляху.

Мета та завдання превентивного виховання –

попередження, подолання відхилень у поведінці школярів та запобігання розвитку різних форм їх асоціальної, аморальної поведінки, а саме :

правопорушень (схильності до агресій, крадіжок, брехні та інших вад, що можуть призвести до кримінальних дій;
екологічної брутальності та егоцентризму (ставлення до всього, що оточує, як до засобу і сировини для задоволення власних примітивних потреб);
поганих звичок (алкоголізму, наркоманії, тютюнопаління, токсикоманії);
статевих порушень та їх наслідків (статевої розпусти, венеричних хвороб та СНІДу, статевого насильства тощо);
важких психологічних та психічних станів з наслідками (депресії та суїциду, акцентуації та загострення психопатичних тенденцій).

Завданнями превентивного виховання є:

Формування високоморальної свідомості учнів, почуттів, які б регулювали їхню поведінку (почуття законності обраної мети, правомірності шляхів і засобів їх реалізації, справедливості, відповідальності тощо);
Вироблення в учнів навичок і звичок високоморальної поведінки;
Формування в учнів активної позиції в соціальній сфері, тобто негативного і нетерпимого ставлення до проявів девіантної поведінки та аморальних вчинків;
Подолання в свідомості окремих учнів помилкових навичок і звичок поведінки, які сформувалися внаслідок помилок і недоліків виховання;
Формування високої культури здоров’я через пропаганду здорового способу життя;
Формування вихованості школярів.

При забезпеченні превентивного виховання необхідно дотримуватись:

Особистісно-зорієнтованого підходу, за якого в центр виховного процесу ставляться інтереси людей;
Діяльністного підходу, який визначає спрямування превентивного виховання на розвиток уявлень і вмінь, що забезпечують успішність соціальної активності особистості.